Соціальна профілактика

​

     Послуга соціальної профілактики – комплекс заходів, що здійснюються суб’єктом, який надає соціальні послуги, спрямований на попередження, обмеження та зупинення негативних соціальних і особистісних (поведінкових) явищ та їх наслідків у соціальному середовищі та реалізується за допомогою різних інструментів впливу соціального, юридичного, педагогічного, психологічного характеру. 

     Залежно від ступеня розвитку проблеми або соціального явища визначається вид соціальної профілактики: 

1. первинна (надається, якщо проблема/негативне явище у отримувачів послуг не сформовані);

2. вторинна (надається за наявності високого ризику розвитку проблеми/негативного явища у отримувача послуги);

3. третинна (надається, якщо проблема/негативне явище існує та завдає негативних наслідків/збитків).

     Отримувач соціальної послуги профілактики – особа, сім’я, група осіб, яка (які) через складні життєві обставини, (спричинені інвалідністю, віком, станом здоров’я, соціальним становищем, бездомністю, відбуванням покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на певний строк тощо) потребують:

• організації навчання та просвіти щодо зміни поведінки на більш безпечну, що мотивує до здорового способу життя;

• надання довідкових послуг, зокрема, щодо проходження профілактики, реабілітації, програм замісної чи антиретровірусної терапії та проходження тестів на ВІЛ та ІПСШ;

• розроблення та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів, індивідуальних засобів (у тому числі шприців, презервативів).

     Заходи соціальної послуги реалізовуються через такі основні форми як соціальна реклама та інформаційно-освітні матеріали, лекція, відеолекторій, бесіда, дебати, семінар, тренінг тощо.

        Завдання надання соціальної послуги:

• попередження виникнення проблем та негативних явищ на рівні особистості, сім’ї, групи, громади;

• попередження загострення вже існуючих проблем або негативних явищ;

• вплив на формування позитивних ціннісних орієнтацій та мотивування отримувачів послуги до зміни поведінки та/або подолання складних життєвих обставин;

• мінімізація ризику повторення (рецидиву) проблем або негативних явищ;

• адаптація, інтеграція та реінтеграція, ресоціалізація тих отримувачів соціальної послуги, які зазнали негативних наслідків у результаті обставин, які виникли, або поглиблення (погіршення) проблем та негативних явищ.